«Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку через нетрадиційні форми образотворчої діяльності»
Формування творчої особистості - одна з важливих задач педагогічної теорії і практики на сучасному етапі. Ефективніше починається її розвиток з дошкільного віку. Як говорив В.А. Сухомлинський: “Витоки здібностей і обдарування дітей-на кінчиках пальців. Від пальців, образно кажучи, йдуть найтонші нитки-струмочки, які живить джерело творчої думки. Іншими словами, чим більше майстерності в дитячій руці, тим розумніша дитина". Як стверджують багато педагоги - всі діти талановиті. Тому необхідно, вчасно помітити, відчути ці таланти і постаратися якомога раніше дати можливість дітям проявити їх на практиці, в реальному житті.
Творчість (креативність) - активна, цілеспрямована діяльність людини, в результаті якої виникає щось нове, оригінальне.
Формування творчої особистості - одна з важливих задач педагогічної теорії і практики на сучасному етапі.
Сьогодні наше суспільство потребує нестандартних, різнобічно розвинутих особистостей.
Більшість дорослих людей у своїх навичках образотворчого мистецтва не досягають багато чого понад те, що вони вміли до 9-10 років життя. Якщо такі навички розумової діяльності як мова, почерк, у міру дорослішання людини змінюються і удосконалюються, то розвиток навичок малювання у більшості, чомусь припиняється у ранньому віці.
І якщо діти малюють як діти, то багато дорослі теж малюють як діти, яких результатів вони не досягали в інших сферах. Мало того, зазвичай дорослі зі страхом сприймають пропозицію, що-небудь намалювати. Причина цього явища в загальноприйнятою культурі нашого суспільства. Адже набагато важливіше вміти читати і писати, ніж малювати. Тому і не варто дивуватися тому, що дорослі не вміють малювати, а діти, закінчуючи початкову школу, кидають займатися образотворчою діяльністю і, таким чином, зупиняють розвиток навичок малювання. Але, як показує досвід, наявність творчих здібностей грає в житті людини важливу роль, починаючи від формування особистості і закінчуючи становленням спеціаліста, сім'янина, громадянина.
За діагностичним даними, діти в п'ятирічному віці дають 90 % оригінальних відповідей, у семирічному - 20 %, а дорослі - лише 2 %.
Це як раз ті, хто витримав тиск соціуму і залишився творчою особистістю.
Цифри змушують замислитися про те, як важливо не упустити момент і не відштовхнути людей від творчої діяльності, а, навпаки, наблизити до неї, зацікавити, навчити бачити і реалізувати свої можливості.
На думку ряду сучасних психологів, найкращим періодом для розвитку творчості є дошкільний вік. Також загальновідомо, що художньо - творчі здібності, вміння та навички дітей необхідно починати розвивати якомога раніше, оскільки заняття изодеятельностью сприяють розвитку не тільки творчих здібностей, але і уяви, спостережливості, художнього мислення і пам'яті дітей.
В процесі всіх видів образотворчої діяльності (малювання, ліплення, аплікації) дитина відчуває різноманітні почуття: радіє красивому зображенні, яке він створив сам, засмучується, якщо щось не виходить. Але найголовніше - створюючи зображення, дитина отримує різноманітні знання, уточнюються і поглиблюються його уявлення про навколишній, у процесі роботи він осмислює нові якості предметів, опановує изонавыками, вміннями, навчається свідомо їх використовувати.
Свобода творчого вираження дошкільника визначається не лише образними уявленнями і бажанням передати їх у малюнку, але і тим, як він володіє засобами зображення. Засвоєння дітьми у процесі навчання різних варіантів зображення, технічних прийомів буде сприяти їх творчому розвитку.
Художня творчість - один з улюблених видів дитячої діяльності.
Розвивати творчі здібності дошкільника - завдання дорослого.
А це значить, що керівництво изодеятельностью вимагає від педагога знання того, що являє собою творчість взагалі, і особливо дитяче, знання його специфіки, уміння тонко, тактовно підтримуючи ініціативу і самостійність дитини, сприяти оволодінню необхідними навичками
Як показує практика, з допомогою лише традиційних форм не можна повною мірою вирішити проблему творчої особистості.
Одним із прийомів, спрямованих на створення умов для творчого самовираження дитини, є організація роботи з дітьми із застосуванням способів нетрадиційного малювання.
На заняттях з образотворчої діяльності нетрадиційні техніки зображення використовуються рідко, не враховується їх корекційна значущість, між тим, застосування нетрадиційних технік сприяє збагаченню знань і уявлень дітей про предмети і їх використанні; матеріали, їх властивості, способів дій з ними.
Нетрадиційна техніка не дозволяє копіювати зразок, що дає ще більший поштовх до розвитку уяви, творчості, самостійності, ініціативи, прояву індивідуальності.
Дитина отримує можливість відобразити свої враження від навколишнього світу, передати образи уяви, втіливши їх за допомогою різноманітних матеріалів у реальні форми.
А головне те, що нетрадиційне малювання відіграє важливу роль у загальному психічному розвитку дитини. Адже самоцінним є не кінцевий продукт - малюнок, а розвиток особистості: формування впевненості у собі, у своїх здібностях, самоідентифікація у творчій роботі, цілеспрямованість діяльності.
Враховуючи важливість існуючої проблеми в розвитку творчості в ранньому віці, звернемося до розгляду та використання в педагогічній діяльності нових підходів до вирішення цього питання. І поставимо перед собою мету роботи, яка буде полягати в розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку за допомогою використання нетрадиційних технік малювання.
Для досягнення цієї мети ставимо наступні завдання:
1. Вчити дітей нетрадиційним технікам малювання, поєднуючи різний матеріал і техніку зображення, самостійно визначати задум, способи і форми його втілення, технічно грамотно застосовувати нетрадиційні і традиційні способи малювання, розуміти значимість своєї роботи, відчувати радість і задоволення від творчої роботи.
2. Розвивати дитячу творчість і творчу уяву шляхом створення творчих ситуацій в художньо-образотворчої діяльності, вміння орієнтуватися на аркуші паперу.
3. Виховувати у дітей естетичне ставлення до навколишнього світу за допомогою вміння розуміти і створювати художні образи.
4. Створювати в групі сприятливі психолого-педагогічні умови для творчої самореалізації кожної дитини.
Основними формами організації навчального процесу є фронтальні заняття та гурткова діяльність. На відміну від основних занять, обмежених програмним змістом і часом, на яких іноді важко здійснювати індивідуальний підхід, відзначати творчі прояви дошкільнят, гурткові заняття можна побудувати так, щоб було цікаво і дітям, і педагогу.
Для того щоб зображувальна діяльність на заняттях проходила найбільш ефективно, потрібно дотримується принципу інтегральності, який полягає в тому, що дітям пропонуються теми занять, які можуть поєднати різні галузі науки, мистецтва.
Також слід створити психологічні умови, щоб сформувати у дитини почуття власної безпеки, розкутості і свободи за рахунок підтримки дорослими їх творчих починань.
Обов'язково необхідно використовувати ігрові прийоми, казкові образи, ефект несподіванки, і, звичайно, не слід забувати про наявність матеріалів для творчості і можливість у будь-яку хвилину діяти з ними.
Все це допомагає зацікавити дитину, налаштувати його на творчу діяльність.
Успіх навчання нетрадиційним технікам багато в чому залежить від того, які методи й прийоми використає педагог, щоб донести до дітей певний зміст, сформувати в них знання, уміння, навички. Звернемося до сучасної класифікації методів, авторами якої є И.Я. Лернер і М.Н. Скаткін.
Для розвитку дитячої творчості можна застосувати наступні методи навчання:
1) інформаційно-рецептивний метод, який включає в себе прийоми розглядання та показу зразка вихователя;
2) репродуктивний метод, спрямований на закріплення знань і навичок дітей. Це метод вправ, доводить навички до автоматизму. Він включає в себе прийом повтору, роботи на чернетках, виконання формоутворюючих рухів рукою;
3) евристичний метод, який спрямований на прояв самостійності в якому - або моменті роботи на занятті, тобто педагог пропонує дитині виконати частина роботи самостійно;
4) дослідницький метод, що розвиває у дітей не тільки самостійності, але й фантазію і творчість. Педагог пропонує самостійно виконати не яку - або частина, а всю роботу.
Але, слід зауважити, що багато в чому результат роботи дитини залежить від його зацікавленості, тому на занятті важливо активізувати увагу дошкільника, спонукати його до діяльності за допомогою додаткових стимулів. Такими стимулами можуть бути:
- гра, яка є основним видом діяльності дітей;
- сюрпризный момент - улюблений герой казки або мультфільму приходить в гості і запрошує дитини відправитися в подорож;
- прохання про допомогу, адже діти ніколи не відмовляться допомогти слабкому, їм важливо відчути себе значущими;
- жива, емоційна мова вихователя.
Дитині необхідно допомогти навчитися різним способам малювання, дати поняття про різних техніках зображення.
Далі звернемося до розгляду різних способів малювання, передбачають доступне використання нетрадиційних матеріалів, які дозволять розширити творчі заняття вихователів з дітьми, урізноманітнити розвиваюче середовище, дизайн груп і дитячого садка.
Кожна з цих технік - це маленька гра. Їх використання дозволяє дітям відчувати себе розкутіші, сміливіші, безпосередніше, розвиває уяву, дає повну свободу для самовираження.
Для кожного віку дотримуємося різних варіантів прийомів нетрадиційного малювання, починаючи від простого і поступово переходячи до більш складного.
Дошкільник у своєму естетичному розвитку проходить шлях від елементарного наочно - чуттєвого враження до створення оригінального образу (композиції) адекватними зображувально - виразними засобами. Таким чином, необхідно створювати базу для його творчості. Чим більше дитина бачить, чує, переживає, то більша і продуктивніше, стане діяльність її уяви.
У дітей на недостатньому рівні розвинене мислення, творчість, уяву, вміння використовувати нетрадиційні засоби малювання. Діти в неповній мірі можуть виразити свої емоції і почуття в малюнку. (Це видно під час спостережень, бесід з дітьми). Щоб підвищити результативність роботи з дітьми за розділом образотворче мистецтво і художня діяльність, я вирішила використовувати у своїй роботі різні нетрадиційні техніки малювання.
Термін «нетрадиційний» має на увазі використання матеріалів, інструментів, способів малювання, які не є загальноприйнятими, традиційними, широко відомими.
В процесі нетрадиційного малювання дитина всебічно розвивається.
Такі заняття не стомлюють дошкільнят, у дітей зберігається висока активність, працездатність протягом усього часу, відведеного на виконання завдання. Нетрадиційні техніки дозволяють педагогу здійснювати індивідуальний підхід до дітей, враховувати їх бажання, інтерес. Їх використання сприяє інтелектуальному розвитку дитини, корекції психічних процесів та особистісної сфери дошкільнят.
Багато видів нетрадиційного малювання, сприяють підвищенню рівня розвитку зорово-моторної координації (наприклад, малювання по склу, розпис тканини, малювання крейдою по оксамитової папері тощо). Координації дрібної моторики пальців рук, сприяє, наприклад, така нетрадиційна техніка зображення, як малювання по клейстеру руками. Ця та інші техніки вимагають точності швидкості рухів, терпіння, посидючості, розвивається творчість, мислення, уяву, пам'ять. Робота з нетрадиційними техніками зображення стимулює позитивну мотивацію, викликає радісний настрій, знімає страх перед процесом малювання, є найважливішим засобом естетичного виховання.
Малювання незвичайними матеріалами і оригінальними техніками дозволяють дітям відчути незабутні позитивні емоції. А по емоціям можна судити про те, що в даний момент відбувається у дитини на душі, який у нього настрій, що його радує, а що засмучує.
Як відомо, діти часто копіюють запропонований зразок.
Нетрадиційні техніки малювання дозволяють уникнути цього, так як педагог замість готового зразка демонструє лише спосіб дії з нетрадиційними матеріалами, інструментами. Це дає поштовх до прояву самостійності, ініціативи, вираження індивідуальності. Застосовуючи і комбінуючи різні способи зображення в одному малюнку, дошкільники вчаться думати, самостійно вирішувати, яку техніку використовувати, щоб той чи інший образ вийшов виразним. Робота з нетрадиційною технікою зображення стимулює позитивну мотивацію у дитини, викликає радісний настрій, знімає страх перед процесом малювання.
В своїй роботі я використовую посібник Р. Н. Давидової «Техніка нетрадиційного малювання» та інші методичні джерела.
Для занять я намагаюся приготувати красиві і різноманітні матеріали, надаю дітям можливість вибору засобів зображення. Незвичайне початок роботи, застосування ігрових прийомів - все це допомагає не допустити в дитячу образотворчу діяльність одноманітність і нудьгу, забезпечує жвавість і безпосередність дитячого сприйняття та діяльності.
Мета моєї роботи - створити педагогічні умови для розвитку творчої уяви дітей через використання нетрадиційних технік і прийомів малювання.
Вивчивши роботи різних авторів, я знайшла дуже багато цікавих ідей і поставила перед собою наступні завдання:
Завдання в роботі з дітьми:
Сформувати у дітей технічні навички малювання.
Познайомити дітей з різними нетрадиційними техніками малювання.
Навчити створювати свій неповторний образ, використовуючи різні техніки малювання
Пам'ятайте, що дуже багато залежить від вас, від того, хто виявиться поруч з дитиною біля входу в складний і різноманітний світ краси.
Нехай творчість принесе радість вам і вашим дітям!
